Неділя, 24.09.2017, 10:38
Бобровицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нас відвідали
счетчик посещений
Форма входу
Головна » 2017 » Вересень » 3 » Які зміни чекають на школярів у новому навчальному році?
16:13
Які зміни чекають на школярів у новому навчальному році?

У Міністерстві освіти з вересня запускають пілотний проект, який спрямований модернізувати систему навчання у початкових класах. Також оновлені програми навчання у 5-9 класах та деякі зміни відбудуться у напрямку складання ЗНО. Впровадження багатьох новацій залежатиме від керівництва шкіл, тож Радіо Свобода розповідає про це разом із директором київської школи Сергієм Горбачовим.

Що зміниться в початкових класах?

Цього року запущений пілотний проект «Нова українська школа». По Україні 100 шкіл будуть вчитися за новими програмами для початкової школи. Відібрані по 4 школи в кожній області і місті Києві. В «пілоті» беруть участь два початкових класи від школи (200 класів).

«Зараз тренінги для вчителів і ці школи почнуть працювати так, як у 2018 році мають почати працювати всі школи», – зазначає Сергій Горбачов.

Перш за все підготовки і переорієнтації потребуватимуть вчителі.

«Стандарт початкової освіти, який незабаром буде затверджений, наразі в процесі обговорення, пропонує освітні напрями: мовно-літературний, точні науки тощо. В межах цих предметів будуть запроваджені певні методики, які будуть орієнтовані на використання різних психологічних підходів для роботи із дітьми».

За методичними рекомендаціями Міністерства освіти та науки, першокласники не повинні отримувати домашнього завдання.

«У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їхнє виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин», – йдеться в рекомендаціях.

Як мають оцінювати в початкових класах?

Ще в минулому році МОН затвердило програми для початкових класів, за якими навантаження на школярів мало б зменшитися. Оцінювання, як і домашніх завдань, у 1-2 класах не має бути, зазначає Сергій Горбачов і додає, що часто ці вимоги не виконуються саме через супротив батьків, які вимагають оцінок та завдань для дітей.

«Дитина має отримати перехід від гри, як основного виду діяльності до навчання. Перший клас – це адаптаційний період: граємося, навчаємося і вчимося паралельно. Отримуємо якісне оцінювання, тобто не оцінки цифрами, а «ти молодець» або «тут можна було зробити краще». Домашнє завдання теж не треба давати для таких маленьких дітей – все має робитися у класі», – наголошує директор.

Ці рекомендації пов’язані із рекомендаціями лікарів та психологів, які зазначають, що лише 11-14% дітей по закінченню школи можна вважати здоровими, констатує член колегії Міністерства освіти і науки України.

«Діти, які хочуть отримати гарні оцінки, заганяють себе в стресову ситуацію. Саме для того, щоб зменшити навантаження і відбуваються всі процеси».

Занурення дитини в навчальний процес має бути менш травматичним – такою є мета запропонованих змін.

Як зміняться навчальні програми 5-9 класів?

Міністерство освіти і науки України оновило 40 навчальних програм для 5-9 класів.

«Кількість предметів не змінюється. Є чинний державний стандарт, який встановлює які предмети вивчаються, в якому класі, в якому обсязі. Ми оновлювали програми в межах цього стандарту. Оновлення відбулися насамперед структурні, змістовно програма поки що не дуже сильно змінилися», – зауважує директор школи, як учасник процесу з оновлення програм.

Оновлена програма надає більше академічної свободи вчителю (планувати, міняти місцями теми), а також можливостей залучати нові, більш цікаві, форми роботи, додає Сергій Горбачов.

Українська мова

Творчі роботи матимуть практичне спрямування. Тобто діти писатимуть твори на не «відірвані» від реального життя теми, а наприклад з фінансової грамотності чи екологічної безпеки, до того ж у форматі есе – його додано як обов’язковий вид роботи.

Українська література

Перерозподілено кількість годин на вивчення творів. Так, у 5 класі вилучено по 2 години на вивчення народних казок та загадок, прислів’їв і приказок, натомість додано по годині на творчість Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Зірки Мензатюк та Євгена Гуцала.

Історія

Для 5 класу замість програми, що складалася з певних історичних нарисів, створили програму початкового курсу «Вступ до історії». Через роботу з цим матеріалом учні дізнаватимуться про історію як науку, як складову життя суспільства. Крім того, експерти представили варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії.

Зарубіжна література

Перелік поповнився «Сніговою королевою» Ганса Андерсона (5 клас) та «Собачим серцем» Михайла Булгакова (9 клас). А у список для додаткового читання потрапили твори «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Cтарка.

Фізична культура

Додано 7 нових можливих модулів – регбі, корфбол, петанк, фехтування, військово-спортивні ігри, степ-аеробіка та чирлідінг. «Це виключно на вибір. І це тільки там, де є можливість і є бажання. Раніше ці види спорту не можна було включати в навчальний процес, тобто уроки фізкультури окремо, це окремо», – пояснює Сергій Горбачов.

Трудове навчання

Не буде обов’язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе обирати той вид діяльності, який йому до вподоби. Діти визначатимуть майбутній проект відповідно до потреби, потім плануватимуть, як будуть його робити, які засоби для цього необхідні, і поступово створюватимуть, йдеться на офіційному сайті МОН.

Основи здоров’я

Учні більше дізнаватимуться про безпечну поведінку в інтернеті та соцмережах. Замість великого обсягу теоретичного матеріалу буде більше практичних робіт і занять за межами класу.

Математика

Вилучено «зайвий» матеріал, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень, а більшості задач надано практичний зміст, пояснюють в МОН. Змінена хронологія вивчення матеріалу таким чином, щоб він узгоджувався з іншими предметами.

Інформатика

Учні раніше вивчатимуть комп’ютерну графіку (6 клас), текстовий процесор (8-й), створення та публікацію веб-ресурсів (8-й). Натомість у 9 клас додано 3D-графіку та основи бази даних.

Біологія

Певні елементи змісту, які є необов’язковими, але містяться у видрукуваних підручниках, наприклад, історія дослідження певних об’єктів, можуть вивчатися за вибором вчителя. Фактично кожна тема з біології передбачає виконання дітьми міні-проекту: кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному з них, зазначають в поясненні до програми в МОН.

Чи треба 9-класникам здавати ЗНО, якщо вони продовжують навчання в школі?

Діти, які 2018-го закінчать дев'ятий клас і захочуть продовжити середню освіту, муситимуть здати зовнішнє незалежне оцінювання, зауважує заступник міністра освіти Павло Хобзей.

Далі, залежно від нахилу й академічних досягнень дитини, навчання можливе за трьома напрямками: перший – загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують вступати до вишів, другий і третій напрямки – спеціальна освіта, ліцей і коледж.

«Я цілком «за» зовнішнє оцінювання, але виникає питання: добре, проведемо ми ЗНО, а далі що? Отримала дитина оцінку і що далі? Тобто разом із ЗНО мають впроваджуватися певні процедури й інструменти для облаштування дитини далі, який шлях вона обиратиме: 10 клас або технікум чи коледж і які процедури треба виконувати при цьому. Тобто там дуже багато запитань», – зауважує Сергій Горбачов.

Поки не змінено зміст програм для 9 класів, є сумніви чи встигнуть учні засвоїти ці програми, пояснює член колегії Міністерства освіти і науки України.

«Дуже добре бачу досвід 11 класів: у другому півріччі, інші предмети, окрім тих, які їм потрібні на ЗНО, учні запускають. І дітей не можна в цьому звинувачувати, бо вони готуються до того, що є визначальним для їхнього життя. Маю побоювання, що так само може відбутися і в 9 класах», – наголошує директор київської школи.

Коли запроваджується 12-річна система освіти?

Діти які у 2018 році підуть в перший клас мають бути першими, хто буде вчитися 12 років. Для запровадження цієї зміни Верховна Рада має ухвалити закон про освіту, розгляд якого заплановано на вересень.

«Те, що ми хочемо ввести 12-річну школу, означає таке: замість двох років старшої школи буде три роки. Простий арифметичний розрахунок показує, що ми можемо отримати збільшення навчального часу, щоб розвантажити дітей і одночасно зробити менше уроків кожного дня. Це не з цього року», – пояснює Сергій Горбачов.

Чи мають діти носити шкільну форму в обов’язковому порядку?

Є указ президента Леоніда Кучми від 1996 року, а також є постанова Камбіну від 1996 року, яка нібито зобов’язує ввести шкільну форму.

«Але там є дуже цікаві речі, про які прихильники форми, які цитують ці документи, забувають. Там зазначено, що треба забезпечити розробку зразків (їх немає) та забезпечити дітей формою за рахунок держави. Взагалі ця постанова була прийнята не для школи, а для легкої промисловості, яку треба було підтримувати: там написано, що шкільна форма має бути виготовлена виключно з тканини вітчизняного виробництва», – пояснює Сергій Горбачов.

Директор київської школи наголошує, що проти примусового зобов’язання носити форму і тим більше проти застосування санкцій з цього приводу.

 

Переглядів: 19 | Додав: школа | Рейтинг: 0.0/0
Погода в Бобровиці
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Друзі сайту

Бібліотека Бобровицької ЗОШ № 1

Віртуальний світ

Бобровицький районний відділ освіти

Бобровицький методичний кабінет


Педагогічна преса

Браницька ЗОШ І-ІІІ ступенів


Бобровицький ЦДТ

Архів записів
Copyright MyCorp © 2012
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz